1. Словник української мови в 11 томах

опирати

ОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕ́РТИ, опру́, опре́ш; мин. ч. опе́р, ла, ло; док., перех.

1. Те саме, що обпира́ти¹.

Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Кобр., Вибр., 1954, 40);

Коло груші вуйна Калина опирає в’язку до сухої гілляки й переставляє її на друге плече понад голову (Козл., Ю. Крук, 1950, 21);

Демидів опер голову на лавці і немов зібрався спати (Мак., Вибр., 1954, 52).

2. перен. Грунтувати, базувати на чому-небудь (переконання, докази, дії і т. ін.).

Я свого уподобання зовсім і не пробую опирати на принципах, бо таки і не на принципах воно стоїть, а просто лежить в натурі (Л. Укр., V, 1956, 437).

ОПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ОПРА́ТИ, оперу́, опере́ш, док., розм., рідко. Те саме, що обпира́ти².

— Туга зима буде; а хто ж її [неньку] в тую пору опирати буде? (Чуб., V, 1874, 726);

Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опирала (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опирати — опира́ти: (десь) обрѣтаться, доходить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. опирати — опира́ти 1 дієслово недоконаного виду притуляти опира́ти 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне рідко Орфографічний словник української мови
  3. опирати — I -аю, -аєш, недок., оперти, опру, опреш; мин. ч. опер, -ла, -ло; док., перех. 1》 Те саме, що обпирати I. 2》 перен. Ґрунтувати, базувати на чому-небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). II -аю, -аєш, недок., опрати, оперу, опереш, док., розм., рідко. Те саме, що обпирати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опирати — Обпирати, обіперти, підпирати, підперти, попідпирати, припирати, приперти, поприпирати, спирати, сперти, поспирати, упирати, уперти, повпирати Словник чужослів Павло Штепа
  5. опирати — ОПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЕ́РТИ, опру́, опре́ш; мин. ч. опе́р, ла, ло; док. 1. кого, що. Те саме, що обпира́ти¹. Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав (Н. Словник української мови у 20 томах
  6. опирати — опира́ти ґрунтуватися, базуватися (ст): Правда і порядок – це два стовпи, на яких оперла все своє життя (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. опирати — ГРУНТУВА́ТИ (на чому — робити що-небудь на якійсь основі), БАЗУВА́ТИ, БУДУВА́ТИ, ОПИРА́ТИ. — Док.: побудува́ти, опе́рти. Грунтувати план на реальних передумовах; Багато економістів виступає за... Словник синонімів української мови