оплать
О́ПЛАТЬ, і, ж., заст.
1. Грошова подать.
— Чим будемо робити оплать? — промовив батько (Н.-Лев., II, 1956, 182).
2. Видатки, витрати.
Частенько доводилося Сиклеті й Мотузові, й Грицаєвим родичам навідуваться до Києва та платить чималу судову оплать за свої позви (Н.-Лев., IV, 1956, 225);
// Сплата, виплата.
Оплать боргів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплать — о́плать іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- оплать — див. податок Словник синонімів Вусика
- оплать — -і, ж., заст. 1》 Грошова подать. 2》 Видатки, витрати. || Сплата, виплата. Оплать боргів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оплать — О́ПЛАТЬ, і, ж., заст. 1. Грошова подать. – Чим будемо робити оплать? – промовив батько (І. Нечуй-Левицький). 2. Видатки, витрати. Частенько доводилося Сиклеті й Мотузові, й Грицаєвим родичам навідуваться до Києва та платить чималу судову оплать за свої позви (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- оплать — ВИ́ТРАТИ (гроші, витрачені на що-небудь), ВИДА́ТКИ, ЗАТРА́ТИ, КО́ШТИ рідко, РОЗХІ́Д розм., ОБИХІ́ДКА діал., О́ПЛАТЬ заст. Витрати з суспільних фондів на задоволення потреб колгоспників зросли в багато разів (з журналу)... Словник синонімів української мови
- оплать — Оплать, -ті ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. Рк. Левиц. 2) Подать, налоги. Оплать велика. Подол. г. Словник української мови Грінченка