1. Словник української мови в 11 томах

оплачувати

ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех.

1. Платити, вносити плату за що-небудь.

Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (Н.-Лев., III, 1956, 335);

Незаможним студентам.. оплачував [Котовський] право на навчання (Смолич, V, 1959, 29);

// Платити кому-небудь за роботу, за послуги і т. ін.;

// Вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику і т. ін.

[Анзорге:] Я собі руки постирав, а проте не можу податків оплатити (Л. Укр., IV, 1954, 219);

— От, припустимо, взяли ви собі землю без викупу, а хто ж тоді оплатить по закладних банку? (Стельмах, І, 1962, 369).

2. чим, перен. Зазнавати страждань, злигоднів, тяжких втрат і т. ін. заради чогось, в ім’я чого-небудь.

Козацьку відвагу [Михайлик] бачив на кожному кроці, який оборонці Долини оплачували ціною болю, ціною крові, ціною життя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплачувати — опла́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оплачувати — Платити за; (податки) сплачувати. Словник синонімів Караванського
  3. оплачувати — див. відшкодовувати; задобрювати Словник синонімів Вусика
  4. оплачувати — -ую, -уєш, недок., оплатити, -ачу, -атиш, док., перех. 1》 Платити, вносити плату за що-небудь. || Платити кому-небудь за роботу, за послуги і т. ін. || Вносити певну суму грошей, погашаючи борг, позику і т. ін. 2》 чим, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оплачувати — ОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що. 1. Платити, вносити плату за що-небудь. Уласові дали трохи поля, але Олена Прохориха не змогла оплачувать його (І. Нечуй-Левицький); За лікарню треба платити. Словник української мови у 20 томах
  6. оплачувати — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. оплачувати — Опла́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оплачувати — Оплачувати, -чую, -єш сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 1861. VI. 75. Словник української мови Грінченка