опливати
ОПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЛИВТИ́ і ОПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. опли́в, ла́, ло́; док., перех. Те саме, що обплива́ти¹.
Низький та довгий човен опливав царгородський Фарос при в’їзді у Золотий Ріг (Оп., Іду.., 1958, 229).
ОПЛИВА́ТИ², а́є, недок., ОПЛИВТИ́, иве́; мин. ч. опли́в, ла́, ло́; док.
1. Те саме, що обплива́ти².
Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб., II, 1955, 353);
*Образно. — Любов!.. Збудися! Не все казка. Для тебе… для тебе кров’ю власного серця оплив я… (У. Кравч., Вибр., 1958, 294).
◊ Оплива́ти в доста́тках — мати всього вдосталь, жити в розкошах.
За життя Аркадія, коли опливали в достатках, не чути було ніколи про злодіїв, то хто тепер мав би лакомитись на їх мізероту? (Вільде, Сестри.., 1958, 569).
2. Зсуватися вниз, сповзати під дією води.
Значення в інших словниках
- опливати — оплива́ти 1 дієслово недоконаного виду пливти, обминаючи когось, щось оплива́ти 2 дієслово недоконаного виду танути зверху Орфографічний словник української мови
- опливати — I -аю, -аєш, недок., опливти і оплисти, -иву, -ивеш; мин. ч. оплив, -ла, -ло; док., перех. Те саме, що обпливати I. II -ає, недок., опливти, -иве; мин. ч. оплив, -ла, -ло; док. 1》 Те саме, що обпливати II. Опливати в достатках. 2》 Зсуватися вниз, сповзати під дією води. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опливати — ОПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОПЛИВТИ́, ОПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. опли́в, ла́, ло́; док., кого, що. Те саме, що обплива́ти¹. Низький та довгий човен опливав царгородський Фарос при в'їзді у Золотий Ріг (Юліан Опільський). ОПЛИВА́ТИ², а́є, недок. Словник української мови у 20 томах
- опливати — СТІКА́ТИ (танути зверху, покриваючись по боках струменями розталої речовини, що потім застигає), ОБПЛИВА́ТИ, ОПЛИВА́ТИ, СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (краплями). — Док.: стекти́, обпливти́, опливти́, ска́пати. Стікає лойова свічка, надворі починає сіріти (О. Словник синонімів української мови