оплутувати
ОПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обплу́тувати.
Довге павутиння "баб’ячого літа" оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Смолич, Після війни, 1947, 96);
— Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Мені здавалось, що якісь кайдани оплутали мене (Л. Укр., III, 1952, 702);
Березка та хміль оплутували тини (Н.-Лев., III, 1956, 219);
— В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан і зсушило мій мозок (Стар., Облога.., 1961, 87);
Куркуленки та пройдисвіти якісь оплутали тебе, підняли вгору і крутять тобою, мов куклою (Гончар, II, 1959, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оплутувати — оплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оплутувати — Обвивати, обмотувати, оплітати, обсотувати, оповивати; (павутинням) засновувати, ІД. узалежнювати; (хитрощами) ІД. вводити в оману. Словник синонімів Караванського
- оплутувати — -ую, -уєш, недок., оплутати, -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що обплутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оплутувати — ОПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Те саме, що обплу́тувати. Довге павутиння “баб'ячого літа” оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Ю. Смолич); – Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Словник української мови у 20 томах
- оплутувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- оплутувати — Оплутувати, -тую, -єш сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати. Словник української мови Грінченка