1. Словник української мови в 11 томах

опоганюваний

ОПОГА́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до опога́нювати;

// опога́нювано, безос. присудк. сл.

Ясну дитячу душу.. зогиджувано почуваннями люті, помсти, звірства, диких мук, опоганювано сопухом горючої смоли й смаженого у ній людського тіла (Круш., Буденний хліб.., 1960, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опоганюваний — опога́нюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опоганюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опоганювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опоганюваний — ОПОГА́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опога́нювати; // опога́нювано, безос. пред. Ясну дитячу душу .. опоганювано сопухом горючої смоли й смаженого у ній людського тіла (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах