1. Словник української мови в 11 томах

ополуночі

ОПОЛУНО́ЧІ, присл., рідко. Те саме, що опі́вночі.

Вони вже сплять ополуночі, І Прометея скорбні очі їм в сні ввижаються не раз (Мал., Любов, 1946, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополуночі — ополу́но́чі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ополуночі — присл., рідко. Те саме, що опівночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ополуночі — ОПОЛУ́НО́ЧІ, присл., рідко. Те саме, що опі́вночі. Вони вже сплять ополуночі, І Прометея скорбні очі їм в сні ввижаються не раз (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. ополуночі — ОПІ́ВНОЧІ (серед ночі, о дванадцятій чи близько дванадцятої години ночі), ОПІ́ВНІЧ, ОПОЛУ́НОЧІ розм. рідко, ВПІ́ВНІЧ розм. рідше. Лаврін приїхав додому аж опівночі (І. Нечуй-Левицький); І все, що ти любив, що передумав, — Вона мені опівніч розповість (А. Словник синонімів української мови