опорожняти
ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожня́ти.
Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (Мик., Кадильниця, 1959, 59);
Нелюдські злидні кругом обсіли, Опорожнили комору й клуню, По заробітках женуть татуню (Граб., І, 1959, 332);
Солод вже давно опорожнив глечика, з’їв хліб (Руд., Вітер.., 1958, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опорожняти — опорожня́ти дієслово недоконаного виду випорожняти рідко Орфографічний словник української мови
- опорожняти — -яю, -яєш і опорожнювати, -юю, -юєш, недок., опорожнити, -ню, -ниш, док., перех., рідко. Те саме, що випорожняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опорожняти — ОПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОРОЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що, рідко. Те саме, що випорожня́ти. Їх високопреподобіє отець Олексій опорожняють ті чарки з якоюсь страшною легкістю (І. Словник української мови у 20 томах
- опорожняти — СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Словник синонімів української мови