1. Словник української мови в 11 томах

опортуніст

ОПОРТУНІ́СТ, а, ч.

1. Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму.

В книзі "Що робити?" Ленін показав, що опортуністи всіх країн об’єдналися в боротьбі проти революційного марксизму (Біогр. Леніна, 1955, 49).

2. Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець.

Отак і появляються, думав Бронко, опортуністи серед робітників. Багато з них думає..: захопивши місце за верстатом, треба сидіти смирно, бо покірною поставою здобудеш більше, ніж криком і кулаком (Вільде, Сестри.., 1958, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опортуніст — опортуні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опортуніст — Угодовець, пристосуванець, ок. пристосованець. Словник синонімів Караванського
  3. опортуніст — -а, ч. 1》 Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму. 2》 Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опортуніст — Пристосованець, ботокуди, гнучкошиєнко, зрадянець, див. конформіст, капітулянт, реалітетник, ренегат, хамелеон, прагматик, шкурник Словник чужослів Павло Штепа
  5. опортуніст — ОПОРТУНІ́СТ, а, ч. 1. Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець. Отак і появляються, думав Бронко, опортуністи серед робітників. Багато з них думає.. Словник української мови у 20 томах
  6. опортуніст — опортуні́ст (франц. opportuniste) пристосованець, угодовець, зрадник інтересів робітничого класу і всіх трудящих. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. опортуніст — Опортуні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)