1. Словник української мови в 11 томах

опоряджений

ОПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опоряди́ти.

[Мелашка:] Причепурена хата та опоряджена, неначе хороми (Кроп., IV, 1959, 8);

В кожній палаті було повно різноманітних ліжок, кушеток.. і просто дощаних нар на козликах, опоряджених старенькими матрацами, простирадлами (Збан., Сеспель, 1961, 21);

// опоря́джено, безос. присудк. сл.

Хату опоряджено, все готове (Хотк., II, 1966, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опоряджений — опоря́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. опоряджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опорядити. || опоряджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опоряджений — ОПОРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опоряди́ти. [Мелашка:] Причепурена хата та опоряджена, неначе хороми (М. Кропивницький); В кожній палаті було повно різноманітних ліжок, кушеток .. Словник української мови у 20 томах
  4. опоряджений — Опоря́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)