1. Словник української мови в 11 томах

опоряджувач

ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що опоря́джувальник.

Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (Добр., Тече річка.., 1961, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опоряджувач — опоря́джувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опоряджувач — -а, ч., рідко. Те саме, що опоряджувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опоряджувач — ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що опоря́джувальник. Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах