1. Словник української мови в 11 томах

опорядкувати

ОПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що опоряди́ти.

— Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько.. — усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась (Вовчок, VI, 1956, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опорядкувати — опорядкува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. опорядкувати — -ую, -уєш, док., опорядковувати, -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що опорядити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опорядкувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови