опошлення
ОПО́ШЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. опо́шлити, опошля́ти і опо́шлитися, опошля́тися.
Робітничий клас не може здійснити своєї всесвітньо-революційної мети, не ведучи нещадної війни з цим ренегатством, безхарактерністю, прислужництвом опортунізмові і безприкладним теоретичним опошленням марксизму (Ленін, 37, 1973, 228).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me