1. Словник української мови в 11 томах

оправдовувати

ОПРАВДО́ВУВАТИ див. опра́вдувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оправдовувати — оправдо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оправдовувати — див. оправдувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оправдовувати — ОПРАВДО́ВУВАТИ див. опра́вдувати. Словник української мови у 20 томах
  4. оправдовувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. оправдовувати — Оправдовувати, -вую, -єш сов. в. оправди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать, оправдать. Себе оправдовує, що все гарно робить. Зміев. у. Ніхто іменно не доказав на його, так і оправди́ли. Тепер аби гроші, то хоч якого душогуба оправдять. Черн. Словник української мови Грінченка