оправлятися
ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. опра́вляться; док.
1. Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок.
Розпатлане волосся розсипалося по спині, закрило вид, очі Горпині, — вона не оправлялася й кинулася мерщій до помийниці, де мокнув її папірець (Л. Янов., І, 1959, 337).
2. Досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін.
Не встигли капіталістичні країни.. оправитись від кризи [1929-1933 рр.], як у другій половині 1937 р. нависла загроза нової, ще глибшої економічної кризи (Іст. УРСР, II, 1957, 398);
// Відновлювати свої сили після хвороби і т. ін.; поправлятися.
[Кнуриха:] Це моя дочка. Вона недугувала, нещасна. Ще й досі не оправилася, слаба дуже (Мирний, V, 1955, 67);
// Справлятися з своїми почуттями; оволодівати собою.
Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався (Котл., І, 1952, 98);
Трохи змішався [Лукаш], побачивши її, але зараз оправився (Л. Укр., III, 1952, 237).
3. евф. Справляти природну потребу.
У балці перед цукроварнею злазить Шурка Рубан оправиться (Ю. Янов., І, 1958, 125).
4. заст., рідко. Виправдовуватися (у 1 знач.).
Перед совістю станеш своєю Оправлятись.., Як провинник дрібний перед суддею (Граб., І, 1959, 441).
Значення в інших словниках
- оправлятися — оправля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оправлятися — -яюся, -яєшся, недок., оправитися, -влюся, -вишся; мн. оправляться; док. 1》 Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок. 2》 Досягати попереднього чи близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
- оправлятися — (одяг) обсмикувати, обсмикати, обсмикнути, пообсмикувати, чепуритися, вичепурюватися, вичепуритися, повичепурюватися, зічепурюватися, зічепуритися, позічепурюватися, начепурюватися, начепуритися, поначепурюватися, очепурюватися, очепуритися... Словник чужослів Павло Штепа
- оправлятися — ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. опра́вляться; док. 1. Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок. Словник української мови у 20 томах
- оправлятися — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови