опришкувати
ОПРИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі.
Показували [воякам] дорогу колишній опришок Ілько Єндик, якого Довбуш прогнав із загону за те, що опришкувати хотів заради простого грабіжництва та за непослух, і Степан Дзвінчук (Гжицький, Опришки, 1962, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опришкувати — опришкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опришкувати — -ую, -уєш, недок., іст. Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опришкувати — ОПРИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Бути опришком, брати участь в опришківській боротьбі. Показували [воякам] дорогу колишній опришок Ілько Єндик, якого Довбуш прогнав із загону за те, що опришкувати хотів заради простого грабіжництва та за непослух, і Степан Дзвінчук (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах