опроваджувати
ОПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ОПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОВА́ДИТИ і ОПРОВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех., заст.
1. Супроводити, проводжати.
— Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому (Кв.-Осн., II, 1956, 44);
— Се мої робітники! — радісно.. промовив пан Гаммершляг, обіймаючи роль господаря, який мав опровадити достойного гостя по всіх відділах фабрики (Фр., III, 1950, 191).
2. Випроваджувати, виряджати.
— Якого чорта ви прийшли? ..Вас треба так опроводити, Щоб ви і місця не найшли (Котл., І, 1952, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опроваджувати — опрова́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- опроваджувати — -ую, -уєш і опроводжати, -аю, -аєш, недок., опровадити і опроводити, -джу, -диш, док., перех., заст. 1》 Супроводити, проводжати. 2》 Випроваджувати, виряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опроваджувати — ОПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, ОПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОВА́ДИТИ, ОПРОВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, заст. 1. Супроводити, проводжати. – Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому (Г. Квітка-Основ'яненко); – Се мої робітники! – радісно .. Словник української мови у 20 томах
- опроваджувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст. Словник синонімів української мови