1. Словник української мови в 11 томах

опрятувати

ОПРЯ́ТУВАТИ і ОПРА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРЯ́ТАТИ і ОПРА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Прибирати, чепурити.

— Дякувати дощеві, — сказала Катерина [до Кривоноса], опратуючи разом і себе, і хату, і малих дітей.., — а то, може б, ви й не заглянули (Панч, Гомон. Україна, 1954, 136);

Вона її [піч] попідводила, помастила, опрятала (Чуб., II, 1878, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опрятувати — опря́тувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. опрятувати — і опратувати, -ую, -уєш, недок., опрятати і опратати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Прибирати, чепурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опрятувати — ОПРЯ́ТУВАТИ, ОПРА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРЯ́ТАТИ, ОПРА́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що, діал. Прибирати, чепурити. – Дякувати дощеві, – сказала Катерина [до Кривоноса], опратуючи разом і себе, і хату, і малих дітей.. Словник української мови у 20 томах
  4. опрятувати — ПРИБИРА́ТИ де, що (надавати приміщенню або території охайного вигляду), ПОРЯДКУВА́ТИ де, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ) що, ЧЕПУРИ́ТИ що, ПРИБИРА́ТИСЯ де, розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ що, розм., ПРЯ́ТАТИ де, діал., ПОПРЯ́ТУВАТИ де, діал., ОПРЯ́ТУВАТИ що, діал. Словник синонімів української мови