опікувати
ОПІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., неперех. і перех. Те саме, що опіка́ти².
Було домовлено, що весело кам’янчанами опікуватимуть шахта й колгосп разом (Ю. Янов., Мир, 1956, 266);
Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (Трубл., Мандр., 1938, 60);
Мавра.. часто розповідала Теклі про хлопця, що над ним опікувала (Горд., Дівчина.., 1954, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опікувати — опікува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опікувати — -ую, -уєш, недок., неперех. і перех. Те саме, що опікати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опікувати — ОПІ́КУВА́ТИ, і́ку́ю, і́ку́єш, недок., кого, що, рідко над ким – чим. Те саме, що опіка́ти². Відомо, що у еллінів існував звичай до кінця життя опікувати і оберігати жінок свого роду (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- опікувати — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови