1. Словник української мови в 11 томах

опікунство

ОПІКУ́НСТВО, а, с.

1. Піклування, догляд.

На такий подвиг — їхати на будівництво — Майя зважилась тільки завдяки Ларисиному опікунству (Гур., Друзі.., 1959, 41);

// Нагляд, контроль.

— Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (Н.-Лев., II, 1956, 74).

2. юр. Обов’язки опікуна (у 2 знач.).

Хоч Рябченко з своїми полигачами й репетував, що Зінько нетямущий опікунства [над сиротами], тільки лиха накоїть, але тепер вони якось притихли, бо всім було видко, що зроблено гаразд (Гр., II, 1963, 472).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опікунство — опіку́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. опікунство — -а, с. 1》 Піклування, догляд. || Нагляд, контроль. 2》 юр. Обов'язки опікуна (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опікунство — ОПІКУ́НСТВО, а, с. 1. Піклування, догляд. На такий подвиг – їхати на будівництво – Майя зважилась тільки завдяки Ларисиному опікунству (О. Гуреїв); // Нагляд, контроль. Словник української мови у 20 томах
  4. опікунство — ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯ розм.; УБОЛІВА́ННЯ (ВБОЛІВА́ННЯ) (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір'ю (П. Словник синонімів української мови
  5. опікунство — Опіку́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. опікунство — рос. опекунство здійснення опікунами від імені підопічних осіб юридичних дій. Eкономічна енциклопедія