організовуючий
ОРГАНІЗО́ВУЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до організо́вувати.
Природа в творчості Туманяна — на почесному місці, — це правда. Але ж людина — на місці ще вищому — упорядковуючому, організовуючому (Тич., III, 1957, 85).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me