організовуючий

ОРГАНІЗО́ВУЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до організо́вувати.

Природа в творчості Туманяна — на почесному місці, — це правда. Але ж людина — на місці ще вищому — упорядковуючому, організовуючому (Тич., III, 1957, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me