1. Словник української мови в 11 томах

оргія

О́РГІЯ, ї, ж.

1. В античних народів — святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха).

Іде святий Петро Та, йдучи в Рим благовістити, Зайшов у гай води напитись І одпочити. — Благо вам! — Сказав апостол утомленний І оргію благословив (Шевч., II, 1963, 283);

Темніє. Табір затихає. З Вавілона ледве доноситься гомін нічних оргій (Л. Укр., II, 1951, 146).

2. перен. Бучний, нестримний бенкет.

Недавня оргія, котру почули старі панни носами, дуже роздратувала їх (Н.-Лев., II, 1956, 72);

Він насамперед заїхав до повітового міста, в якім мали відбуватися оргії його зятя і його компанії (Фр., VIII, 1952, 88);

Це був будинок, де колись збирався цвіт дворянства, де влаштовувались прийоми, бенкети, оргії (Скл., Легенд. начдив, 1957, 60);

// яка, чого. Дика, страшна розправа.

Люди.. побачили, якою буває насправді дика, чорна оргія фашизму (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 27);

Простою випадковістю можна пояснити те, що Герцен лишився в живих після кривавої оргії, яку вчинила над повсталими паризькими робітниками і ремісниками французька буржуазія (Наука.., 1, 1960, 49).

3. перен. Обід (або вечеря) з великим вибором страв.

[Евфрозіна:] В нас сьогодні оргія правдива: купили риби, а якраз нам тітка дала вина і пару голуб’яток. Як я ще напечу медяників, то й Меценат на оргію позаздрить! (Л. Укр., III, 1952, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оргія — о́ргія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оргія — (на честь Бакха) святкування, бенкетування; (бучна) НЕҐ. бенкет; (кривава) розправа, душогубство, г. масакра. Словник синонімів Караванського
  3. оргія — Розпустопій, див. розгул Словник чужослів Павло Штепа
  4. оргія — -ї, ж. 1》 В античних народів – святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха). 2》 перен. Розгульний бенкет. || яка, чого. Дика, страшна розправа. 3》 перен. Обід (або вечеря) з великим вибором страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оргія — О́РГІЯ, ї, ж. 1. В античних народів – святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха). Іде святий Петро Та, йдучи в Рим благовістити, Зайшов у гай води напитись І одпочити. – Благо вам!... Словник української мови у 20 томах
  6. оргія — о́ргія (від грец. όργια – таємний обряд) 1. Культовий обряд на честь давньосхідних, давньогрецьких і давньоримських богів (напр., Вакха). 2. Переносно – розгульний бенкет. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. оргія — крива́ва о́ргія, книжн. Битва, побоїще і т. ін. (Неофіт-раб:) Так чи не ліпше залишити мрії про вічне і піти .. на оргію криваву? (Леся Українка); Простою випадковістю можна пояснити те, що Герцен лишився в живих після кривавої оргії, яку вчинила .. французька буржуазія (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  8. оргія — О́РГІЯ (розгульне бенкетування, безтямне пияцтво), ВАКХАНА́ЛІЯ. Ці п'яні оргії до рання, веселі ігрища, і учти, й спів, і все пусте безжурне панування були як горб на спині злидарів (М. Драй-Хмара); У Литвинишиній хаті.. Словник синонімів української мови
  9. оргія — О́ргія, -гії, -гією; о́ргії, о́ргій (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. оргія — Оргія, -гії ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170. Словник української мови Грінченка