1. Словник української мови в 11 томах

оригінальність

ОРИГІНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. за знач. оригіна́льний.

Олександр Сергійович не раз схрещував.. шпаги.. з професором Каченовським, відстоюючи оригінальність "Слова о полку Ігоревім" (Полт., Повість.., 1960, 531);

Українська вишивка має досить давні традиції і своєю самобутністю, оригінальністю.., гармонією кольорів.. вражає кожного, хто ознайомиться з нею (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 50);

Оригінальність картини, гарна, ясна, весела година, присутність молодого панича, все це розважило її [Ватю] й розвеселило (Н.-Лев., IV, 1956, 102);

Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка мали таку творчу оригінальність, що її ні з ким не сплутаєш, вони створили школи і напрямки в класичній поезії (Мал., Думки.., 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оригінальність — оригіна́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оригінальність — -ності, ж. Абстр. ім. за знач. оригінальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оригінальність — (від лат. originalis — первісний, природжений) — індивідуальна риса особистості, яка зумовлює її неповторність і самобутність, відрізняє від інших людей. Словник-довідник музичних термінів
  4. оригінальність — ОРИГІНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. оригіна́льний. Оригінальність картини, гарна, ясна, весела година, присутність молодого панича, все це розважило її [Ватю] й розвеселило (І. Нечуй-Левицький); Олександр Сергійович не раз схрещував .. шпаги . Словник української мови у 20 томах