оркан

ОРКА́Н, у, ч.

1. заст. Ураган.

То не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його [Івана] головою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).

2. метеор. Тропічний циклон, що виникає у південній півкулі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оркан — орка́н іменник чоловічого роду ураган; циклон Орфографічний словник української мови
  2. оркан — -у, ч. 1》 заст. Ураган. 2》 метеор. Тропічний циклон, що виникає у Південній півкулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оркан — ОРКА́Н, у, ч. 1. заст. Ураган. То не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його [Івана] головою (А. Крушельницький). 2. метеор. Тропічний циклон, що виникає у південній півкулі. Словник української мови у 20 томах
  4. оркан — орка́н (голл. orkaan, з карибської) назва тропічних циклонів, що утворюються в Південній півкулі, в західній частині Тихого та Індійського океанів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. оркан — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал. Словник синонімів української мови
  6. оркан — Оркан, -на м. Арканъ. Гей будеш ти, коню буланенький, на оркані ходити. н. п. Словник української мови Грінченка