оркестровка

ОРКЕСТРО́ВКА, и, ж. Те саме, що інструментува́ння.

В оркестровці мелодії пісні "Всякому городу прав і нрава" за допомогою повторень одних і тих самих мотивів вдало відображено гру на катеринці та лірі (Мист., 6, 1958, 18);

Г. Хоткевич був надзвичайно вимогливим керівником. Він сам робив складні оркестровки і вимагав від студійців їх точного відтворення (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 68);

Любимим учителем Лисенка, у якого Микола Віталійович.. вивчав оркестровку, був Римський-Корсаков (Рильський, III, 1956, 351);

Він [диригент] має.. знати музично-теоретичні дисципліни — гармонію, контрапункт, поліфонію, інструментознавство, оркестровку, історію та теорію музики (Мист., 2, 1966, 23);

Рими входять у канву вірша.. органічним плетивом-вишивкою, яка не лише орнаментує, а й додає чіткої й милозвучної оркестровки цілому куплету пісенному (Рад. літ-во, 1, 1965, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оркестровка — оркестро́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оркестровка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що інструментовка. 2》 Перекладення музичного твору для оркестру певного складу; самий цей твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оркестровка — 1. Виклад оркестрового або ансамблевого твору у вигляді партитури для певного складу інструментів. 2. Перекладення будь-якого музичного твору для оркестру або ансамблю певного типу і складу. Див. Інструментовка. Словник-довідник музичних термінів
  4. оркестровка — ОРКЕСТРО́ВКА, и, ж. Те саме, що інструментува́ння. В оркестровці мелодії пісні “Всякому городу нрав і права” за допомогою повторень одних і тих самих мотивів вдало відображено гру на катеринці та лірі (з наук. літ.);... Словник української мови у 20 томах
  5. оркестровка — оркестро́вка, оркеструва́ння 1. Виклад оркестрового музичного твору (напр., фортепіанного, для виконання оркестром) у вигляді партитури. 2. Перекладення музичного твору. Словник іншомовних слів Мельничука