1. Словник української мови в 11 томах

орлан

ОРЛА́Н, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, що живе переважно біля водойм і живиться рибою; морський орел.

Вгорі орлан веде важким пером, Пшеничним морем пропливли комбайни (Дор., Серед степу.., 1952, 58);

Білоголовий орлан.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орлан — орла́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. орлан — -а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, що живе перев. біля водойм і живиться рибою; морський орел. Білоголовий орлан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орлан — Орел, (малий) орлик, орличок, (вона) орлиця, (воно) орля, орленя, орлятко Словник чужослів Павло Штепа
  4. орлан — ОРЛА́Н, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, що живе переважно біля водойм і живиться рибою; морський орел. Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам (Є. Гуцало); Вгорі орлан веде важким пером, Пшеничним морем пропливли комбайни (П. Дорошко); Білоголовий орлан. Словник української мови у 20 томах
  5. орлан — Орлан, -на м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139. Словник української мови Грінченка