оробітничення

ОРОБІТНИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чити і оробітни́читися.

Конференція вважає необхідним якісне поліпшення і оробітничення керівних політорганів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оробітничення — оробітни́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оробітничення — ОРОБІТНИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чити і оробітни́читися. Конференція вважає необхідним якісне поліпшення і оробітничення керівних політорганів (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах