оробітничування

ОРОБІТНИ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чувати і оробітни́чуватися.

Завоювання переважаючого становища Комуністичної партії в кооперації повинно йти від методів механічного оробітничування до методів органічного впровадження, а головне — від формального зв’язку комуністів, які лічаться за кооперацією, до їх ділової зайнятості кооперацією (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оробітничування — оробітни́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оробітничування — ОРОБІТНИ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оробітни́чувати і оробітни́чуватися. Словник української мови у 20 томах