1. Словник української мови в 11 томах

орографія

ОРОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Відділ фізичної географії, що вивчає рельєф земної поверхні.

2. Характер, особливості рельєфу якої-небудь частини земної поверхні.

Рельєф [Закарпатської] області переважно гористий, орографія його підпорядкована тектонічній структурі всієї гірської системи (Пит. підвищ. родюч., 1953, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орографія — орогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. орографія — -ї, ж. 1》 Відділ фізичної географії, що вивчає рельєф земної поверхні. 2》 Характер, особливості рельєфу якої-небудь частини земної поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орографія — Гороопис Словник чужослів Павло Штепа
  4. орографія — ОРОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Розділ фізичної географії, що вивчає рельєф земної поверхні. 2. спец. Характер, особливості рельєфу якої-небудь частини земної поверхні. Рельєф [Закарпатської] області переважно гористий, орографія його підпорядкована тектонічній структурі всієї гірської системи (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. орографія — орогра́фія (від грец. όρος – гора і ...графія) розділ геоморфології, що вивчає морфографічну (див. морфографія) характеристику форм земної поверхні (висоту, протяжність, характер схилів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука