освятитель
ОСВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освятитель — освяти́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- освятитель — -я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освятитель — Святець, священик Словник чужослів Павло Штепа
- освятитель — ОСВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь. Словник української мови у 20 томах