освятитель

ОСВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освятитель — освяти́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. освятитель — -я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освятитель — Святець, священик Словник чужослів Павло Штепа
  4. освятитель — ОСВЯТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто освячує що-небудь. Словник української мови у 20 томах