1. Словник української мови в 11 томах

оселедчик

ОСЕЛЕ́ДЧИК, а, ч. Зменш. до оселе́дець.

[Оксана:] На закуску буде оселедчик, грибки, вінегрет (Корн., II, 1955, 174);

Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю (Мирний, II, 1954, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселедчик — оселе́дчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оселедчик — -а, ч. Зменш. до оселедець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оселедчик — ОСЕЛЕ́ДЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до оселе́дець. [Оксана:] На закуску буде оселедчик, грибки, вінегрет (О. Корнійчук); Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах