1. Словник української мови в 11 томах

оскалений

ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оска́лити.

Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя… (Гончар, Тронка, 1963, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оскалений — оска́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оскалений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оскалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оскалений — ОСКА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оска́лити. Дорошенко мимохіть кинув погляд у безтарку і внутрішньо здригнувся, побачивши там потворно перекошене, оскалене юнацьке обличчя... (О. Гончар); Подав [Мацько] повний пугар товаришеві, який стояв мовчки з оскаленими білими зубами (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах