оскоромлюватися
ОСКОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСКОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. оскоро́мляться; док., заст. Їсти скоромну їжу (у піст або пісний день).
— Та не забудьте, отче, заодно і рот прополоскати, — уїдливо кинув .. Ярошенко. — Бо ж геть залоїлися тими шкварками, що так гарно пахнуть у вашій хаті. А вам же гріх оскоромлюватися у святий піст (Речм., Весн. грози, 1961, 102);
— Пополощи гарненько рот, щоб не зосталося у роті сиру, щоб часом завтра, не хотячи, не оскоромився (Кв.-Осн., II, 1956, 106).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскоромлюватися — оскоро́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оскоромлюватися — -ююся, -юєшся, недок., оскоромитися, -млюся, -мишся; мн. оскоромляться; док., заст. Їсти скоромну їжу (у піст або пісний день). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскоромлюватися — ОСКОРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОСКОРО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. оскоро́мляться; док., заст. Їсти скоромну їжу (у піст або пісний день). – Пополощи гарненько рот, щоб не зосталося у роті сиру, щоб часом завтра, не хотячи, не оскоромився (Г. Словник української мови у 20 томах