1. Словник української мови в 11 томах

ослиця

ОСЛИ́ЦЯ, і, ж. Самиця осла.

Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу (Шевч., II, 1963, 364);

— Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (Фр., XII, 1953, 487).

◊ Валаа́мова осли́ця — покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест.

— Добре вам говорити про Валаамову ослицю, але коли кожен осел почне вчити свого хазяїна і керувати людськими вчинками за своїм ослячим розумінням, ми самі перетворимось на ослячий табун (Тулуб, Людолови, І, 1957, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослиця — осли́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ослиця — -і, ж. Самиця осла. Валаамова ослиця — покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослиця — ОСЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка осла. Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу (Т. Шевченко); – Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать На пасовиська кращі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ослиця — Валаа́мова осли́ця, книжн. Покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест, чинить опір. — Добре вам говорити про Валаамову ослицю, але коли кожен .. почне вчити свого хазяїна і керувати людськими вчинками, ми самі перетворимось на .. табун (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
  5. ослиця — Осли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ослиця — Ослиця, -ці ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92. Словник української мови Грінченка