1. Словник української мови в 11 томах

ослобоняти

ОСЛОБОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛОБОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., діал.

1. Визволяти.

[Рада:] Щасти нам, боже, на ворога стати, .. Всіх бранців з неволі ослобоняти (Н.-Лев., II, 1956, 438);

[Василь:] Замість того, щоб усім, як братам, одностайно стати.., край від хижої ляшви ослобонити, вони розпустили свої ватаги по всім краю (Мирний, V, 1955, 107).

2. Звільняти.

Плава [відьма] поверх води, та що ослобонили їй руку із вірьовки, так вона нею полощеться та й жартує (Кв.-Осн., II, 1956, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослобоняти — ослобоня́ти дієслово недоконаного виду звільняти Орфографічний словник української мови
  2. ослобоняти — -яю, -яєш, недок., ослобонити, -ню, -ниш, док., перех., діал. 1》 Визволяти. 2》 Звільняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослобоняти — Визволяти, визволити, повизволяти, звільнювати, позвільнювати, позвільняти, увільнювати, увільнити, поувільнювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. ослобоняти — ОСЛОБОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛОБОНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал. 1. кого, що. Визволяти. [Рада:] Щасти нам, Боже, на ворога стати, .. Всіх бранців з неволі ослобоняти (І. Нечуй-Левицький); [Василь:] Замість того, щоб усім, як братам, одностайно стати.. Словник української мови у 20 томах
  5. ослобоняти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови