осмучений
ОСМУ́ЧЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до осмути́ти.
2. у знач. прикм. Смутний, невеселий.
Мусій Завірюха кидає на осмучені дівочі лиця бадьорий погляд. Чи є підстава для тривоги? (Горд., Дівчина.., 1954, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмучений — осму́чений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- осмучений — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осмутити. 2》 у знач. прикм.Смутний, невеселий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмучений — ОСМУ́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до осмути́ти. 2. у знач. прикм. Смутний, невеселий. Мусій Завірюха кидає на осмучені дівочі лиця бадьорий погляд. Чи є підстава для тривоги? (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах