осмілений
ОСМІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до осмі́лити.
Вони спочили трохи, осмілені тишею, звелись і обережно побрели вздовж гір (Коцюб., І, 1955, 351).
2. у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху.
Осмілений, скаче Брисько на нього, лиже йому руки, скавулить з радості (Круш., Буденний хліб.., 1960, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмілений — осмі́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- осмілений — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до осмілити. 2》 у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмілений — ОСМІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до осмі́лити. Вони спочили трохи, осмілені тишею, звелись і обережно побрели вздовж гір (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху. Осмілений, скаче Брисько на нього, лиже йому руки, скавулить з радості (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах