1. Словник української мови в 11 томах

осокорик

ОСОКО́РИК, а, ч. Зменш. до осокі́р.

Насті згадалось, як десять років тому, коли вони почали ходити до школи восени, цього осокорика посадив Максим (Цю-па, Вічний вогонь, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осокорик — осоко́рик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осокорик — -а, ч. Зменш. до осокір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осокорик — ОСОКО́РИК, а, ч. Зменш. до осокі́р. Насті згадалось, як десять років тому, коли вони почали ходити до школи восени, цього осокорика посадив Максим (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах