1. Словник української мови в 11 томах

осоромлений

ОСОРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осоро́мити.

Грицько сидів у класі осоромлений, вражений, нічого не чув, не бачив, холодний піт виступив у його на лобі (Вас., І, 1959, 174);

Гнітила дівку одна думка: де то їй дітися, хто привіта її, осміяну, осоромлену? (Л. Янов., І, 1959, 38);

*Образно. Осоромлена смерть геть одійде набік перед його [М. В. Лисенка] величною постаттю, ..щоб не дивитися, як свята Правда буде квітчати високе чоло славетного Співця-Бояна невмирущим вінком слави (Мирний, V, 1955, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоромлений — осоро́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осоромлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осоромити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осоромлений — ОСОРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осоро́мити. Грицько сидів у класі осоромлений, вражений, нічого не чув, не бачив, холодний піт виступив у його [у нього] на лобі (С. Словник української мови у 20 томах