1. Словник української мови в 11 томах

оспалість

ОСПА́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оспа́лий 2.

Треба вже пробувати в крайній оспалості духа, щоб не вважати.. ні на який відгук людської хвали чи догани (Л. Укр., V, 1956, 92);

Павлик .. почав гостро критикувати їх за оспалість, лінивство і навіть угодовство (Кол., Терен.., 1959, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оспалість — Оспа́лість: — сонливий стан [V] — сонливість, недостача енергії [21;IV] Словник з творів Івана Франка
  2. оспалість — оспа́лість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. оспалість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. оспалий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оспалість — ОСПА́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оспа́лий 2. Треба вже пробувати в крайній оспалості духа, щоб не вважати .. ні на який відгук людської хвали чи догани (Леся Українка); Павлик .. почав гостро критикувати їх за оспалість, лінивство і навіть угодовство (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах