1. Словник української мови в 11 томах

оспівувач

ОСПІ́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь.

Ф. Д. Кушнерик.. після Великої Жовтневої соціалістичної революції увійшов до нової радянської сім’ї як активний творець і оспівувач багатогранного життя нашого (Тич., III, 1957, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оспівувач — оспі́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оспівувач — -а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оспівувач — ОСПІ́ВУВАЧ, а, ч. Той, хто оспівує кого-, що-небудь. Оспівувач краси рідного слова. Словник української мови у 20 томах