1. Словник української мови в 11 томах

остогиднути

ОСТОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док. Те саме, що остоги́діти.

Бурмило-Кундель вирвався на луг — На волі трохи погуляти, Бо остогид йому ланцюг, Обридло в курені лежати (Гл., Вибр., 1951, 157);

Остогидла мені до загину тюрма, 3 виду темна не сходила смуга (Граб., І, 1959, 381);

Серединському, мабуть, остогидло слухати таку розмову, ті старечі теревені (Н.-Лев., І, 1956, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остогиднути — остоги́днути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. остогиднути — див. набридати Словник синонімів Вусика
  3. остогиднути — -ну, -неш, док. Те саме, що остогидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. остогиднути — ОСТОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док. Те саме, що остоги́діти. Бурмило-Кундель вирвався на луг – На волі трохи погуляти, Бо остогид йому ланцюг, Обридло в курені лежати (Л. Глібов); Остогидла мені до загину тюрма, З виду темна не сходила смуга (П. Словник української мови у 20 томах
  5. остогиднути — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. остогиднути — Остоги́діти, -ги́джу, -диш, -дить, -дять і остоги́днути, -дну, -днеш; не остоги́дь, не -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. остогиднути — Остогиднути, -ну, -неш гл. = остогидіти. Словник української мови Грінченка