1. Словник української мови в 11 томах

остружок

ОСТРУ́ЖОК, жка, ч. Те саме, що стру́жка.

Стальний остружок; *Образно. На вулицях юрмилися євреї в довгих оксамитових кафтанах з остружками пейсів на скронях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остружок — остру́жок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. остружок — -жка, ч. Те саме, що стружка. Стальний остружок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остружок — ОСТРУ́ЖОК, жка, ч. Те саме, що стру́жка. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні (з легенди); Сталевий остружок; * Образно. На вулицях юрмилися євреї в довгих оксамитових кафтанах з остружками пейсів на скронях (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах