1. Словник української мови в 11 томах

осьмина

ОСЬМИ́НА, и, ж., діал.

1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.).

А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (Укр. поети-романтики.., 1968, 552).

2. Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара).

Кожен до своєї ниви взявся і там-таки по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (Головко, II, 1957, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьмина — осьми́на іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. осьмина — -и, ж., діал. 1》 Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). 2》 Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осьмина — ОСЬМИ́НА, и, ж., діал. 1. Те саме, що осьму́ха 1. А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (М. Макаровський). 2. Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара). Словник української мови у 20 томах
  4. осьмина — Осьми́на, -ни ж. = восьмина. А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину. Мкр. Н. 12. Словник української мови Грінченка