1. Словник української мови в 11 томах

осягнення

ОСЯ́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. осягти́ 1-3.

А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (Скл., Карпати, II, 1954, 180);

Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Смолич, Розмова з читачем, 1953, 202);

Сучасний рівень науки і мистецтва вимагає нового, об’ємнішого осягнення внутрішньої взаємодії таких двох форм суспільної свідомості, як наука і література (Рад. літ-во, 10, 1968, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осягнення — ося́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осягнення — -я, с. Дія за знач. осягти 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осягнення — Осяг, здобуток, набуток Словник чужослів Павло Штепа
  4. осягнення — ОСЯ́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. осягти́ 1–3. А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (С. Скляренко); Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. осягнення — Ося́гнення, -ння, -нню; -гнення, -гнень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осягнення — Ося́гнення, -ня с. Достиженіе. Осягти. см. осягати. Словник української мови Грінченка