ОТА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до ота́ва.
Ой зелена отавонька коло перелазу; тож я була солоденька тобі, любку, зразу!(У. Кравч., Вибр., 1958, 119).
Джерело: Словник української мови (СУМ-11)на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
отавонька —
ота́вонька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
отавонька —
ОТА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до ота́ва. Ой зелена отавонька коло перелазу; тож я була солоденька тобі, любку, зразу! (Уляна Кравченко).
Словник української мови у 20 томах