отакісінький

ОТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).

[Явдоха:] Нічого мені так не шкода, як дзеркальця, таке ж гарнісіньке було, геть у отакісінькі шматочки розбила!.. (Кроп., II, 1958, 481);

— Дадуть котлеточку отакісіньку і зо дві ложки картоплі, хіба це сніданок? (Добр., Ол. солдатики, 1961, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отакісінький — отакі́сінький займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. отакісінький — див. малий; низький Словник синонімів Вусика
  3. отакісінький — -а, -е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отакісінький — ОТАКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір). Словник української мови у 20 томах
  5. отакісінький — Отакісінький, -ка, -ке; от такісінький (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)