1. Словник української мови в 11 томах

отоларинголог

ОТОЛАРИНГО́ЛОГ, а, ч., мед. Лікар-фахівець з отоларингології.

Дитину із затяжною токсичною диспепсією повинен оглянути і спеціаліст отоларинголог (Хвор. дит. віку, 1955, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отоларинголог — отоларинго́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. отоларинголог — -а, ч., мед. Лікар-фахівець з отоларингології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отоларинголог — ОТОЛАРИНГО́ЛОГ, а, ч., мед. Лікар-фахівець з отоларингології. Дитину із затяжною токсичною диспепсією повинен оглянути і спеціаліст отоларинголог (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. отоларинголог — ОТОЛАРИНГО́ЛОГ мед. (лікар-фахівець з хвороб горла, носа, вуха), ГОРЛОВИ́К розм.; ВУШНИ́К розм. (лікар-фахівець з хвороб вуха). Дитину із затяжною токсичною диспепсією повинен оглянути отоларинголог (з посібника); Отримати консультацію у горловика. Словник синонімів української мови