ототожнювання
ОТОТО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. отото́жнювати.
Більшість польських письменників справедливо виступає проти спрощеного, механічного ототожнювання політичних тенденцій і художньої правди образу (Рад. літ-во, 2, 1957, 61);
Деякі фізіологи правильно попереджають нас про неправомірне ототожнювання пам’яті людини і "пам’яті" машини, але разом з тим не досить переконливо це аргументують (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 457).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ототожнювання — отото́жнювання іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ототожнювання — -я, с. Дія за знач. ототожнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ототожнювання — ОТОТО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. отото́жнювати. Деякі фізіологи правильно попереджають нас про неправомірне ототожнювання пам'яті людини і “пам'яті” машини, але разом з тим не досить переконливо це аргументують (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах