1. Словник української мови в 11 томах

отрутоприймач

ОТРУТОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту.

Розлючена від удару струму бджола намагається вжалити електрод, і на поверхні отрутоприймача з’являється мікроскопічна краплина дорогоцінної отрути (Наука.., 10, 1968, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отрутоприймач — отрутоприйма́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. отрутоприймач — -а, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отрутоприймач — ОТРУТОПРИЙМА́Ч, а́, ч. Пристрій, яким одержують від плазунів і комах отруту. Розлючена від удару струму бджола намагається вжалити електрод, і на поверхні отрутоприймача з'являється мікроскопічна краплина дорогоцінної отрути (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах